Історія ДНЗ «Лісоводський ПАЛ»
Державний навчальний заклад «Лісоводський професійний аграрний ліцей» – ЗПТО другого атестаційного рівня, який здійснює підготовку здобувачів освіти різних рівнів кваліфікації, інтересів, здібностей, а також перепідготовку та підвищення кваліфікації працюючих робітників та незайнятого населення.
ДНЗ «Лісоводський ПАЛ» заклад здійснює навчання за спрямуваннями : загальні професії для всіх галузей економіки; сільське господарство; автомобільний транспорт; швейне виробництво; будівельні, монтажні, ремонтно – будівельні роботи; громадське харчування.
Наша адреса:
Хмельницька область
Хмельницький район
село Лісоводи
вул. Сугерова, 2
Ми стільки літ спішили на роботу!
Роки – позаду, учні – наш причал.
Взяв колектив таку високу ноту,-
Щоб учнів вознести на п’єдестал.
І вже нічого кращого не треба,-
Лиш учень наш щоб був на висоті,
Щоб у душі йому вмістити небо…
І хай часи не ті, часи не ті,
Поза політикою завжди дуже треба
Робочі руки, руки золоті.
Робочі руки рухають планету,
І наші серед них випускники.
Снопами пшениців виспівують сонети,
Профтехосвітні пишуть золоті рядки.
Ведуть авто і з’єднують метали,
Кують і ремонтують залюбки.
Робочі руки завжди всі секрети знали,
І вміють результатів досягти.
Великий світ,- і в ньому Лісоводи
Торують учнів впевнені стежки,
І сіють вічне, щоб сходили сходи,
Щоб не зламались знань міцні гілки.
Хай торжествує світ,- і в ньому Україна!
Цвіте калиною, і піснею й дітьми.
Профтехосвіта хай мости будує,
Щоб кожен зміг дійти – аж до мети.
16 березня 1970 року Державним комітетом Ради Міністрів України по професійно -технічній освіті було видано наказ №11 про створення нового професійно-технічного закладу в селі Лісоводи Городоцького району Хмельницької області. Це ідея належала тодішньому голові місцевого ордена Леніна колгоспу «Україна» Герою Соціальстичної Праці, депутату Верховної Ради СРСР п’ятьох скликань Григорію Івановичу Ткачуку, який мріяв на базі училища створити справжню кузню високо кваліфікованих механізаторських кадрів.
Розмістилося училище на околиці Лісовід на мальовничій території колишнього маєтку панів Журовських понад двома ставками поблизу лісу і чистих джерел. Екологічно чиста територія мала всціло сприяти розумовому і фізичному розвитку учнів.
Першим директором новоствореного ПТУ №10 було призначено Куліковського Аполінарія В’ячеславовича, на плечі якого лягли всі турботи по обладнаню приміщень та підбору кадрів викладачів і майстрів виробничого навчання, створення навчально – матеріальної бази, належних житлово – побутових умов для учнів та працівників, прийом учнів, планування та організація навчаньно – виховного процесу.
Першочергові роботи було виконано за 6 місяців. Був запущений 2-х поверховий будинок дореволюційної забудови з пічним опаленням, напіврозвалена конюшня, два невеличких будинки, де проживала панська прислуга та сарай.
Силами учнів будівельних професій Волочиського ПТУ №5 було відремонтовано існуючі будівлі, підготовлено наявні приміщення для організації кабінетів, лабораторій та майстерень, завезено необхідні матеріали, придбано меблі для кабінетів та устаткування для майстерень. На кінець 1970 року створено 5 навчальних кабінетів, лабораторію тракторів, слюсарну майстерню та майстерню електрозварювання, їдальню на 100 посадочних місць, бібліотеку з читальним залом на 16 місць, гуртожиток на 50 ліжок.
До початку опалювального сезону замість пічного опалення в навчальному корпусі було змонтовано центральне.
25 травня 1970 р. тобто через два місяці після офіційного заснування училища, розпочалися заняття в двох навчальних групах:
№ 1- трактористи – машиністи 3-го класу,
№ 2 – слюсарі з ремонту електрообладнання побутових приладів.
Станом на 1 січня 1971 року інженерно – педагогічний колектив училища нараховував 19 чоловік, а учнівський контингент становив 250 чоловік, які навчалися у 8 –ми учбових групах з 5 –ти професій:
- Тракторист – машиніст 3-го класу;
- Електрогазозварювальник;
- Слюсар з ремонту авто-тракторного обладнання;
- Слюсар з ремонту швейних машин;
- Слюсар з ремонту побутової техніки.
У цих перших здобутках неоціненна заслуга тодішнього директора Куліковського А.В, майстрів виробничого навчання: Бондарчука А.В., Бестанчука В.М., Новікова П.Ю., Сосніцкого П.М., Долішняка В.І., Хорошуна В.В., Піонтковського Е.Б., Українця М.В.;
викладачів: Польової В.Г., Остяк В.М., Капітан Г.Ю., Щудляка А.І., Чайковського В.А., Гуцула М.С.; старшого майстра Криницького А.У.; завгоспа Добриніна М.І.; бухгалтера Потріяна В.Ф.; касира Шеремети М.Я.; секретаря Данькової Є.М.
Наступним важливим етапом в історії училища став 1976 рік. Училище було перейменовано з ПТУ-№10 у СПТУ №40. Було розпочато підготовку кваліфікованих робітників з одночасним отриманням середньої освіти. Для цього необхідно було підсилити матеріально – технічну базу, підібрати відповідний кадровий потенціал – викладачів загальноосвітніх та спец. дисциплін, вихователів гуртожитку та працівників інших відповідальних служб.
У 1976 році було введено в дію навчальний корпус на 360 учнівських місць, в якому створено навчальні кабінети для загальноосвітньої та професійної підготовки учнів, забезпечено всі кабінети необхідними меблями, наочними посібниками, технічними засобами навчання та літературою. Педагогічний колектив училища поповнився викладачами загальноосвітніх дисциплін. Одночасно з введенням в дію корпусу теоретичних занять було збудовано котельню на твердому паливі, водогін, необхідні теплові, електричні та каналізаційні мережі, проведено благоустрій території училища.
Весною 1978 року училище очолює Віктор Станіславович Косовський, а через рік весною 1979 року директором училища призначено молодого перспективного інженера Гута Івана Дмитровича. Він продовжив започатковані раніше традиції і мобілізував всіх працівників на дальніше вдосконалення навчально – методичної бази, покращення житлово – побутових умов для учнів та працівників училища, створення належних умов для занять спортом та художньою самодіяльністю. Так 1980 році збудовано і введено в дію житловий будинок для працівників на 4 квартири, а в 1981 році гуртожиток для учнів на 360 місць, у 1984 році – громацько – побутовий корпус, в якому розмістилася учнівська їдальня на 120 посадочних місць, актовий та спортивний зали, бібліотека з читальним залом, та інші адміністративні кабінети. У 1985 році завершене будівництво і передано в експлуатацію корпус навчально – виробничих майстерень, у 1992 році реконструйовано з переведенням на опалювання газом котельні, у 1995 році збудовано житловий будинок для працівників училища на 8 квартир.
За цими конкретними цифрами – нелегка праця, повсякденні клопоти, які випали тоді на долю директора училища І.Д.Гута. Величезний об’єм робіт виконали працівники училища: викладачі, майстри виробничого навчання, вихователі, працівники інших служб.
З періоду створення навчальний заклад пройшов такі етапи реорганізації: 1984рік – СПТУ №40; 1993 рік – ПТУ №40; 2003 рік – Лісоводський ПАЛ»; 2005- ДПТНЗ «Лісоводський ПАЛ»; 2010 – ДНЗ «Лісоводський ПАЛ».
У структуру навчального закладу входять навчально-виробничі приміщення у місті Городку. До складу ліцею входить також майновий комплекс у селі Кутківці, який на даний час не використовується (у 2009 році до навчального закладу було приєднано Кутковецький ПАЛ шляхом припинення його дії як юридичної особи).
У 2014 році великі переміни в українському просторі вимагали нових управлінських пріоритетів, нових креативних підходів до організації навчально-виховного процесу.
Олександр Васильович Боровик, розпочинаючи свою дорогу керівника ДНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей», проявив великий ентузіазм та далекоглядність, виставивши правильні та результативні пріоритети – оновити стратегію та тактику діяльності педагогічного та учнівського колективів.
Хронологія реорганізації
ДОВІДКА
про реорганізацію ДНЗ «Лісоводський ПАЛ»
ЛІСОВОДИ
- 16 березня 1970р. створено Лісоводське сільське професійно-технічне училище №10
- Згідно наказу Державного комітету Української РСР з професійно-технічної освіти «Про реорганізацію профтехучилищ системи професійно-технічної освіти Української РСР №482/08 від 12.07.1984р. Лісоводське сільське професійно-технічне училище №10 переіменовано на Лісоводське середнє професійно-технічне училище №40.
- Наказом Міністерства освіти і науки України №377 від 13.06.2003р. «Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Хмельницької області» Лісоводське середнє професійно-технічне училище №40 реорганізовано в Лісоводський професійний аграрний ліцей.
- Наказом Міністерства освіти і науки України №47 від 26.01.2005р. «Про професійно-технічні навчальні заклади Хмельницької області та вдосконалення їх мережі» Лісоводський професійний аграрний ліцей переіменовано в Державний професійно-технічний навчальний заклад «Лісоводський професійний аграрний ліцей».
- Наказом Міністерства освіти і науки України №130 від 19.02.2010р. «Про затвердження Статуту державного навчального закладу «Лісоводський професійний аграрний ліцей» встановлено повне найменування юридичної особи: Державний навчальний заклад «Лісоводський професійний аграрний ліцей».
КУТКІВЦІ
- Згідно наказу Державного комітету Української РСР з професійно – технічної освіти «Про реорганізацію профтехучилищ системи професійно – технічної освіти Української РСР» № 482/08 від 12.07.1984р. Кутковецьке сільське професійно-технічне училище № 1 переіменовано в Кутковецьке середнє професійно – технічне училище № 31.
- Наказом Міністерства освіти і науки України № 377 від 13.06.2003року «Про вдосконалення мережі професійно – технічних навчальних закладів Хмельницької області » Кутковецьке середнє професійно-технічне училище № 31 реорганізовано в Кутковецький професійний аграрний ліцей.
- Наказом Міністерства освіти і науки України №47 від 26.01.2005р. «Про професійно – технічні навчальні заклади Хмельницької області та вдосконалення їх мережі» перейменовано в Державний професійно-технічний навчальний заклад «Кутковецький професійний аграрний ліцей»
- Наказом № 471 від 04.06.2009року Міністерства освіти і науки України «Про припинення юридичної особи Кутковецького професійного аграрного ліцею Хмельницької області» припинено юридичну особу Кутковецького професійного аграрного ліцею шляхом приєднання до державного професійно – технічного навчального закладу (ДПТНЗ)«Лісоводський професійний аграрний ліцей».
Городоцькa філія
- Згідно наказу Державного комітету Української РСР з професійно – технічної освіти «Про реорганізацію профтехучилищ системи професійно – технічної освіти Української РСР» № 482/08 від 12.07.1984р. Лісоводське сільське професійно- технічне училище № 10 переіменовано на Лісоводське середнє професійно – технічне училище № 40.
- Наказом Міністерства освіти і науки України № 377 від 13.06.2003року «Про вдосконалення мережі професійно – технічних навчальних закладів Хмельницької області » Лісоводське середнє професійно- технічне училище № 40 реорганізовано в Лісоводський професійний аграрний ліцей.
- Наказом Міністерства освіти і науки України №47 від 26.01.2005р. «Про професійно – технічні навчальні заклади Хмельницької області та вдосконалення їх мережі» переіменовано в Державний професійно- технічний навчальний заклад «Лісоводський професійний аграрний ліцей»
- Наказом № 471 від 04.06.2009року Міністерства освіти і науки України «Про припинення юридичної особи Кутковецького професійного аграрного ліцею Хмельницької області» припинено юридичну особу Кутковецького професійного аграрного ліцею шляхом приєднання до державного професійно – технічного навчального закладу (ДПТНЗ)«Лісоводський професійний аграрний ліцей».
- Наказом МОН від 04.06.2009р. № 486 ліквідовано Городоцьку філію і приєднано до ДПТНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей»
- Наказом Міністерства освіти і науки України №130 від 19.02.2010р. «Про затвердження Статуту державного навчального закладу «Лісоводський професійний аграрний ліцей» встановлено повне найменування юридичної особи: Державний навчальний заклад «Лісоводський професійний аграрний ліцей».
Історія ліцею у фотографіях

Куліковський Аполінарій В’ячеславович
(Роки керівництва – 1970-1978 )
Куліковський А. В.- перший директор навчального закладу.
За роки управлінської діяльності у Лісоводському професійно-технічному училищі № 10 було створено 5 навчальних кабінетів, лабораторію трактористів, слюсарну майстерню та майстерню електрозварювання, їдальню, бібліотеку з читальним залом, гуртожиток на 50 ліжок, збудовано навчальний корпус, складські приміщення.
Аполінарій В’ячеславович дав старт для реалізації творчих задумів Г. І. Ткачука, Великого хлібороба, господарника, тодішнього голови колгоспу «Україна» села Лісоводи, майбутньому життю, процвітанню нинішньому ДНЗ «Лісоводський ПАЛ».

Косовський Віктор Станіславович
(Роки керівництва – з квітня 1978р. по серпень 1979р.)
За час керівництва:
- Збудовано стелу при в’їзді в СПТУ – 10.
- Розпочато будівництво гуртожитку.
- Брав активну участь в розробці проєктної документації на будівництво 4-х квартирного житлового будинку, навчальних майстерень та адміністративного корпусу.
Гут Іван Дмитрович
(Роки керівництва – 1979 – 2014)
За роки управлінської діяльності Гута І. Д. у Лісоводському професійно-технічному навчальному училищі № 10, тепер – ДНЗ «Лісоводський ПАЛ» було збудовано і введено в дію:
- житлові будинки для працівників на 4 квартири, згодом на 8 квартир;
- гуртожиток для учнів на 360 місць;
- громадсько-побутовий корпус;
- корпус навчально-виробничих майстерень.
Дякуючи Івану Дмитровичу училище виросло і перетворилось у сучасний навчальний заклад, який підготував понад 10 тис. кваліфікованих робітників.
Гут І. Д. – викладач вищої кваліфікаційної категорії, має педагогічне звання – «викладач – методист», нагороджений значком ім. Макаренка, чисельними Почесними грамотами, дипломами Департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА, Міністерства освіти і науки України, він є відмінником освіти України.
Олександр Васильович Боровик
(Роки керівництва – 2014-2022)
У своїй діяльності директор керувався новими управлінськими пріоритетами, креативними підходами до організації навчально-виховного процесу.
Будучи на посаді керівника ДНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей», він проявив великий ентузіазм та далекоглядність, виставивши правильні та результативні пріоритети – оновити стратегію та тактику діяльності педагогічного та учнівського колективів.
За роки його управіління навчальний заклад оновився, розквіт, продемонстрував високу результативність та якість своєї роботи.
Особливе місце у діяльності Боровика О.В. належить його роботі під час початку військової агресії РФ: він зумів націлити колектив на оптимістичні настрої, нездоланну віру у перемогу нашого народу та всецілу підтримку ЗСУ.
Олександр Васильович згуртував колектив та організував його плідну діяльність у перші місяці повномаштабного вторгнення армії агресора: працівники ліцею випікали печиво, виготовляли буржуйки, ремонтували техніку, шили білизну, розгрузки, писали листи-подяки, листи підтримки воїнам.
У ці нелегкі часи навчальний заклад став другим домом для переміщених осіб з тимчасово окупованих територій, яким надавалась велика турбота, тепло та увага. Окрім цього директор зумів налагодити партнерство з громадською організацією «Світ у барвах» за підтримки Данської ради у справах біженців (DRC), яка мала на меті втілити у життя проєкт «Допомога центрам компактного проживання внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні», і таким чином допомогти особам, постраждалим внаслідок збройної агресії РФ проти України.
Боровик О.В. залишиться у пам’яті світлим, добрим, мудрим керівником, гарною людиною, справжнім патріотом України.